- твоя інвестиція в перемогу та майбутнє України

20.02.2024

Що потрібно знати про компанії з управління активами та особливості їх роботи

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з LIGA.net підготувала серію публікацій, щоб просто та доступно пояснити суть і специфіку фінансових інструментів та механізмів їх використання.

У попередній публікації ми розглянули особливості використання інструменту з ісламських фінансів – сукук. В цій та в наступній публікаціях ми розповімо про досить відомий у всьому світі, а також і в нашій країні механізм інвестицій – інвестиційні фонди. В Україні ця галузь називається “інститути спільного інвестування” (ІСІ) і складається з таких основних субʼєктів як фонди (які бувають різні) і компанії з управління активами (КУА). Сьогодні почнемо з КУА як головного субʼєкта цього ринку.

Що таке компанія з управління активами

Почнімо з головного: компанія з управління активами (КУА) – це фінансова установа, завданням якої є управління активами фондів (інститутів спільного інвестування (ІСІ) та недержавними пенсійними фондами (окремо про них ми поговоримо в наступній публікації).

Для цього КУА повинна в інтересах учасників фонду знаходити привабливі проєкти (активи), вкладати в них кошти інвесторів, з метою отримання прибутку.

Основні функції, які КУА повинна здійснювати це: оцінка дохідності та ризикованості інвестицій, аналіз та постійний моніторинг вартості активів, якими вона вже володіє та у які планує здійснити інвестування, і все це в рамках інвестиційної декларації (стратегії), яка є у всіх фондах.

Для того, щоб така компанія могла стати професійним учасником на ринках капіталу і почати працювати, вона має отримати ліцензію від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (Комісії), яка є регулятором даного ринку.

Звичайно, Комісія перед наданням ліцензії перевіряє таку компанію на відповідність певним критеріям: розміру капіталу, наявності мінімальної кількості сертифікованих спеціалістів, матеріального та технічного забезпечення, рівню системи корпоративного управління, бездоганній діловій репутації.

Все це перевіряється Комісією з однією метою – пересвідчитись, що на ринку з’явиться новий учасник, який має мінімально необхідні можливості для управління коштами інвесторів фондів.

Надалі, коли КУА працює, їй також треба постійно відповідати ліцензійним умовам та іншим вимогам, які встановлені законодавством.

Правова основа для діяльності КУА

Діяльність КУА в Україні регулюється низкою спеціальних законів та рішень Комісії, основними з яких є:

  • Закон України “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”;
  • Закон України “Про інститути спільного інвестування”;
  • Закон України “Про недержавне пенсійне забезпечення”;
  • Закон України “Про фінансові послуги та фінансові компанії”;
  • Рішення Комісії № 92 від 03.02.2022 р. “Про затвердження Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на ринках капіталу – діяльності з управління активами інституційних інвесторів”;
  • Рішення Комісії № 1414 від 06.08.2013 р. “Про затвердження Положення про особливості здійснення діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами)”.

Яке місце займає КУА на ринках капіталу та в чому головна проблема

В Україні, на жаль, дуже мало КУА, які дійсно виконують справжню функцію управління активами (фондами) – це коли КУА знаходять проєкти для інвестування та/або і самих інвесторів, тобто капітал для цих проєктів. Трохи більше КУА, які на ринкових умовах знаходять бізнес-групи і структурують ці бізнеси та рух капіталу всередині, використовуючи ІСІ як інструмент структурування бізнесу, перерозподілу та руху капіталу з легальною оптимізацією податків.

Сьогодні на ринку налічується 283 КУА та 1661 діючий фонд. Обсяг активів фондів перевищує 616 млрд грн. Щодо недержавних пенсійних фондів, то їх кількість становить 57, а обсяг активів – майже 4,9 млрд грн. Така популярність фондів пояснюється податковою пільгою, яка надана ІСІ. Так, відповідно до норм Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на прибуток кошти спільного інвестування (у т.ч. доходи від операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані на активи ІСІ).

Така причина привабливості використання фондів і обумовила створення такої великої кількості КУА – досить часто КУА створювалися для обслуговування невеликої кількості фондів, які належали (прямо чи опосередковано) власникам КУА. Тобто такі КУА створювалися кептивними (від англ. captive company – залежна компанія) і фактично надавали номінальні послуги власникам фондів. Інколи такі КУА взагалі розглядаються як внутрішні підрозділи корпорацій, а управління операціями за банківськими рахунками фондів передаються до бухгалтерії таких корпорацій, що є грубим порушенням чинного законодавства.

Наслідком такого структурування є спотворення суті КУА як професійного менеджера для фондів і, як наслідок, закладання фундаменту для майбутніх проблем вже у самих фондів.

Що мається на увазі? Якщо КУА не приймає самостійних рішень щодо пошуку, добору, придбання та продажу активів, а лише виконує вказівки від власників фонду, які не розуміються на спеціальному законодавстві та особливостях оподаткування таких фондів, це неминуче призведе до виникнення проблем, пов’язаних з порушенням законодавства, у т.ч. податкового.

Коли менеджмент КУА працює просто як виконавець, це не створює додаткової вартості (цінності) навіть самої ідеї (суті) – “управління активами”, не кажучи про розвиток, конкуренцію, репутацію та прибуток КУА. Не працюючи на класичному інвестиційному ринку (де є постійна конкуренція за капітал інвесторів, за якісні інвестиційні проєкти), вони не вивчають галузі, не створюють аналітику, не будують ризик-менеджмент, не борються за клієнтів, створюючи різноманітні продукти, проєкти. Вони просто виконують завдання власників фондів обслуговуючи бізнес-структури. Все це породжує падіння професійності та кваліфікації, а головне іде в занепад сама суть (природа) кваліфікованого управління активами.

Враховуючи те, що бенефіціари кептивних компаній, зазвичай, розглядають їх у якості “розхідника”, ніхто не турбується з приводу підвищення кваліфікації та збереження ділової репутації менеджменту таких КУА.

Що ж до потенційно проблемних фондів, то досить часто власники фондів розраховують на принцип “занадто великий, щоб впасти” (від англ. “Too big to fail”), який є недопустимим в умовах економічної конкуренції.

Такі суперечності породжують ризик дестабілізації системи і конфлікт між регулятором та учасниками ринку, що призводить до нового витку регулювання з метою захисту інтересів інвесторів.

Якою має бути КУА

Основна філософія діяльності КУА – це продаж своїх послуг з управління активами, тобто вміння ефективно вкладати кошти інвесторів, знаходити проєкти, активи, а може, і навіть портфелі для цих інвестицій, створювати фонди для залучення коштів інвесторів і заробляти кошти за управління.

Серед основних критеріїв можна виділити такі:

По-перше, менеджмент КУА має самостійно приймати рішення щодо управління активами ІСІ. Так, документами ІСІ може бути передбачено потребу погодження певних дій з наглядовою радою та/або акціонерами корпоративного фонду, але у будь-якому разі саме рішення щодо проведення операцій має бути ініційованим КУА.

По-друге, КУА має діяти в інтересах інституційного інвестора (формувати інвестиційний портфель відповідно до інвестиційної декларації з метою отримання максимального доходу за мінімально можливих ризиків з урахуванням умов, зазначених у договорі про управління активами, кон’юнктури ринку цінних паперів, ризику вибору контрагента та інших факторів ризику).

Тут маємо наголосити, що КУА діє в інтересах фондів (інвесторів фондів), а не їх контрагентів. На жаль, досить часто виникає хибне враження, що інвесторами фондів є контрагенти, які купують активи у фондів. Це не так – інвесторами фондів є власники цінних паперів таких фондів.

По-третє, КУА має аналізувати активи, що належать інституційному інвестору та є в її управлінні (та активи, у які планується здійснити інвестування), здійснювати моніторинг вартості таких активів та розраховувати ризики, що пов’язані з утриманням чи продажем активів.

По-четверте, КУА має розробляти пропозиції щодо інвестиційної політики інститутів спільного інвестування, а у разі створення фондів взагалі формувати її.

Звичайно, постає питання “А як цього досягти?”

Під час створення фонду необхідно чітко та усвідомлено вказати в інвестиційній декларації основні напрями інвестування. Досить сумнівною є думка, що в інтересах одних і тих самих інвесторів планується інвестувати кошти в усі галузі економіки. Тобто інвестиційна декларація фонду має бути не формальним, а реальним і опрацьованим документом, оскільки саме цим документом має керуватися КУА під час управління активами фонду.

Водночас спеціалісти КУА мають розумітися (мати необхідні компетенції) на тих галузях, в які планується інвестувати кошти фондів. Слід пам’ятати, що Комісія встановлює лише мінімальні вимоги до КУА, у т.ч. щодо кількості спеціалістів. І якщо КУА управляє активами 10 фондів, які мають “широкі” або досить різні інвестиційні декларації, і при цьому в штаті такої КУА лише мінімальна кількість спеціалістів, то є дуже сумнівним, що така компанія може ефективно управляти активами усіх цих фондів.

Іншими словами, матеріальне та технічне забезпечення, складність та рівень системи корпоративного управління та ризик-менеджменту, організаційна структура та кількість персоналу мають відповідати обсягу та складності тих операцій, які проводяться в інтересах фондів.

Висновки та перспективи

КУА – фінансова установа з професійним менеджментом, яка має забезпечити ефективне управління коштами інституційних інвесторів, а наявна податкова пільга робить ІСІ привабливим механізмом для постійного реінвестування коштів інвесторів в економіку України.

Даний механізм має дуже великий потенціал як для формування інвестиційної культури всередині України, так і для використання у якості фінансової інфраструктури в процесі залучення коштів іноземних інвесторів.

Останнім часом вже почали створювати фонди зі справді унікальними інвестиційними деклараціями з метою залучення великої кількості інвесторів.

Також необхідно зазначити, що Комісія постійно співпрацює з іншими органами державної влади з метою підвищення якості та прозорості функціонування ринків капіталу.

Започаткування цих тенденцій вказує на поступове перезавантаження ринку, яке має спричинити його якісне зростання.

Текст підготовлено НКЦПФР спеціально для LIGA.net.

Форма звернення

Введіть адресу

Введіть назву організації

Введіть ПІБ

Введіть посаду

Фізична особа
Заява (клопотання)

Введіть email

Повідомити про корупцію

Введіть повідомлення

Зв'язатися з нами