Керівництво НКЦПФР та ПАРД провели робочу зустріч

Керівництво НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку) зустрілось із представниками Ради ПАРД (Професійної асоціації учасників ринків капіталу та деривативів) та обговорили найбільш актуальні питання, що турбують учасників ринку – членів Асоціації.

Під час зустрічі учасники детально розглянули питання запровадження індивідуальних інвестиційних рахунків у формі особових середньострокових та довгострокових рахунків. Важливо, що інвестиційний прибуток від операцій з активами, що обліковуються на таких інвестиційних рахунках, та дохід від дивідендів, пропонується визначити такими, що не підлягають оподаткуванню та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку, за винятком випадків їх дострокового зняття.

Мова йшла про проєкт закону №8111 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання участі громадян у інвестиційній діяльності». Учасники позитивно відзначили даний законопроєкт, адже міжнародний досвід демонструє, що залучення довгострокових інвестицій громадян є одним з найефективніших способів стимулювання економіки країни в цілому та ринків капіталу зокрема.

Також були обгорнені наступні питання, які важливі для ринкової спільноти:
– доцільність максимального виключення «паперового» документообігу та переходу до бездокументарного (електронного) обміну документами та інформацією між клієнтами та професійними учасниками ринків капіталу, зокрема з метою впровадження принципу ESG;
– нові вимоги НКЦПФР до фінансового моніторингу щодо здійснення належної перевірки СПФМ (рішення №745 від 6 липня 2023 року). Доцільність запровадження таких вимог, які були б достатні та технічно можливі для досягнення поставлених державою цілей належної перевірки клієнтів підвищеного ступеня ризику;
– питання трансформації інституту СРО, а також вимоги щодо атестації/сертифікації фахівців професійних часників ринків капіталу.

Окрему увагу приділено зверненню ПАРД з листом до Комісії щодо застосування показників ліквідності. Зокрема, ПАРД запропоновано розглянути можливість відтермінування запровадження нормативного значення нормативу ліквідності активів на рівні 0,5 до кінця воєнного стану та/або збільшення строку для реалізації плану заходів щодо поліпшення професійними учасником свого фінансового стану.