МЕТОДИКА
визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента

I. Загальні положення

1.1. Ця Методика розроблена відповідно до підпункту 170.2.9 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України.

1.2. Дія цієї Методики розповсюджується на податкових агентів платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного учасника фондового ринку – торговця цінними паперами, включаючи банк (далі – торговець цінними паперами).

1.3. У цій Методиці терміни вживаються в такому значенні:

варіаційна маржа – результат переоцінки біржового деривативу, що розраховується фондовою біржею або кліринговою установою за результатами кожного торговельного дня відповідно до специфікації деривативу та може бути позитивним, якщо від операції з таким інструментом у поточний момент очікується дохід, або від’ємним – якщо очікується збиток;

дериватив, ф’ючерсний контракт, опціон – вживаються у значенні, наведеному в підпункті 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового кодексу України;

договір – договір на брокерське обслуговування, договір про управління цінними паперами та грошовими коштами (договір про управління), договір комісії, договір доручення, договір купівлі-продажу, а також будь-який інший договір, що укладається платником податку з торговцем цінними паперами відповідно до закону та передбачає здійснення операцій з цінними паперами чи деривативами;

ідентичні цінні папери – цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення;

інвестиційний актив – пакет цінних паперів, деривативів, випущених одним емітентом;

інвестиційний прибуток – інвестиційний прибуток, нарахований (виплачений) платнику податку у складі доходу податковим агентом – торговцем цінними паперами згідно з пунктом 170.2 статті 170 з урахуванням підпункту 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 розділу IV Податкового кодексу України та норм цієї Методики за операціями з цінними паперами та/або за операціями з деривативами;

операції з деривативами – дії торговця цінними паперами в інтересах та за рахунок платника податку на підставі договору, укладеного з платником податку, які призводять до набуття таким платником податку прав та/або зобов’язань придбати чи продати у майбутньому базовий актив деривативу на визначених ним умовах або передбачають здійснення/отримання виплат згідно з деривативом (договором /контрактом);

операції з цінними паперами – дії платника податку або торговця цінними паперами за рахунок та в інтересах такого платника податку  на підставі договору, укладеного з платником податку, які приводять до набуття чи припинення платником податку прав власності на цінні папери;

пакет цінних паперів – окремий цінний папір, а також сукупність ідентичних цінних паперів, випущених одним емітентом;

платник податку – вживається у значеннях, наведених у підпунктах 162.1.1, 162.1.2 пункту 162.1 статті 162 розділу IV Податкового кодексу України, та одночасно означає фізичну особу, для якої операції з інвестиційними активами здійснюються торговцем цінними паперами на підставі договору, укладеного торговцем цінними паперами з такою фізичною особою;

податковий агент – вживається у значенні  терміна „податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб”, наведеному в підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 розділу IПодаткового кодексу України, та одночасно означає торговця цінними паперами (його філію, відділення, інший відокремлений підрозділ), який діє на підставі договору, укладеного з платником податку;

поточна виплата коштів – повна або часткова виплата доходу у будь-який операційний день банку протягом звітного податкового року податковим агентом за письмово заявленою вимогою платника податку шляхом видачі готівкових коштів платнику податку та/або перерахування коштів на банківський рахунок платника податку, у тому числі у зв’язку з виконанням або розірванням договору, укладеного з платником податку, включаючи періодичну із заздалегідь обумовленим у договорі порядком виплати, та/або повернення коштів, попередньо перерахованих (внесених) платником податку торговцю цінними паперами згідно з умовами договору;

розрахунковий період – календарний період, за який розраховується інвестиційний прибуток з метою справляння податку з урахуванням норм цієї Методики, а саме:

а) звітний податковий рік;

б) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року за вимогою платника податку податковим агентом здійснюється поточна виплата коштів (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після
1 січня, до дати фактичної поточної виплати коштів);

в) частина звітного податкового року, якщо протягом такого року виконано або розірвано договір платника податку з торговцем цінними паперами (визначається за період з 1 січня звітного року або дати початку дії договору податкового агента з платником податку, якщо така дата настає після 1 січня, до дати виконання або розірвання договору включно);

торговець цінними паперами, цінні папери, фондова біржа – вживаються у значеннях, наведених у Законі України „Про цінні папери та фондовий ринок”.

II. Загальні положення щодо порядку визначення  бази оподаткування доходу у формі інвестиційного прибутку за операціями з інвестиційними активами

2.1. Об’єктом оподаткування для цілей цієї Методики є інвестиційний прибуток, отриманий у розрахунковому періоді платником податку за

операціями з інвестиційними активами з використанням послуг торговця цінними паперами, який обчислюється як сума інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів та деривативів (далі – організований ринок), та інвестиційного прибутку від операцій з інвестиційними активами, що не  перебувають в обігу на такому ринку.

2.2. Розрахунок загального результату (інвестиційного прибутку або збитку) за операціями з інвестиційними активами, що перебувають в обігу на організованому ринку, здійснюється податковим агентом окремо від розрахунку інвестиційного прибутку (збитку) за операціями з інвестиційними активами, що не перебувають в обігу на такому ринку.

2.3. Цінні папери чи деривативи визнаються такими, що перебувають в обігу на організованому ринку на дату продажу окремого пакета цінних паперів чи деривативу та/або отримання варіаційної маржі та премії за опціоном, за одночасного дотримання таких умов:

а) цінні папери та деривативи допущені до обігу хоча б на одній фондовій біржі. При цьому перелік іноземних фондових бірж визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія);

б) інформація про ціни (котирування) цінних паперів та деривативів публікується в засобах масової інформації (зокрема електронних) або може бути надана фондовою біржею будь-якій заінтересованій особі протягом трьох років після дати здійснення операцій з такими цінними паперами чи деривативами;

в) щодо цінних паперів та деривативів розраховується ринкове котирування.

Інформація, зазначена у цьому пункті, розміщується на власному веб-сайті фондової біржі в глобальній інформаційній мережі Інтернет відповідно до вимог нормативно-правових актів Комісії, що регулюють питання функціонування фондових бірж.

Розрахунок (визначення) ринкового котирування, передбаченого підпунктом „в” цього пункту, здійснюється відповідно до порядку котирування цінних паперів та інших фінансових інструментів, встановленого правилами фондової біржі.

2.4. Загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з інвестиційними активами визначається як алгебраїчна сума результатів (прибуток або збиток) від операцій з кожним окремим пакетом цінних паперів та загальним результатом (інвестиційний прибуток або збиток) від операцій з деривативами.

2.5. Результат (інвестиційний прибуток або збиток) від операції з кожним окремим пакетом цінних паперів розраховується як різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого пакета цінних паперів, та його вартістю, що визначається як сума витрат, понесених у зв’язку з придбанням такого окремого пакета цінних паперів з урахуванням розділу IІІ цієї Методики.

2.6. Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Якщо за результатами звітного податкового року об’єкт оподаткування має від’ємне значення (отриманий інвестиційний збиток), його сума не враховується податковим агентом, а за результатами річного декларування може бути перенесена платником податку у зменшення інвестиційного прибутку, отриманого  від операцій з інвестиційними активами.

2.7. Інвестиційний збиток від продажу інвестиційного активу не враховується під час визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами чи деривативами у випадку, якщо:

платник податку протягом звітного (податкового) року продає інвестиційний актив за договором, який обумовлює право на його зворотний викуп у наступному році, чи придбаває опціон на такий викуп;

платник податку продає інвестиційний актив пов’язаним з ним особам;

платник податку дарує інвестиційний актив або передає його у спадщину.

2.8. Якщо платник податку, який продає інвестиційний актив протягом звітного (податкового) року, внаслідок чого виникає інвестиційний збиток, придбає такий інвестиційний актив або ідентичний йому актив у наступному звітному (податковому) році, то для цілей оподаткування вартість такого придбаного активу визначається на рівні ціни проданого активу відповідно збільшеної або зменшеної на різницю між цінами придбання таких двох активів.

2.9. У разі якщо протягом 30 календарних днів до дня продажу інвестиційного активу, а також протягом наступних 30 календарних днів з дня такого продажу платник податку придбаває ідентичні інвестиційні активи, то:

інвестиційний збиток, що виник унаслідок такого продажу, не враховується під час визначення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами;

вартість придбаного інвестиційного активу для цілей оподаткування визначається за ціною його придбання, але не нижче, ніж ціна проданого інвестиційного активу.

2.10. Положення пунктів 2.7–2.9 цього розділу не застосовуються щодо придбання або продажу цінних паперів та деривативів, що здійснюються на фондовій біржі, а також у разі:

придбання або продажу пакета акцій розміром понад 25 відсотків статутного капіталу емітента;

викупу акцій емітентом, у тому числі на вимогу власника акцій;

придбання емісійних цінних паперів у процесі їх приватного розміщення;

придбання або продажу цінних паперів, які відповідно до вимог законодавства не можуть перебувати в обігу на фондовій біржі.

2.11. До доходу від продажу інвестиційного активу, визначеного цією Методикою, прирівнюються також доходи від операції з:

обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

зворотного викупу інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

2.12. Не включаються до доходу від продажу інвестиційного активу:

а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень;

б) дохід, отриманий платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність у процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону;

в) кошти, які не були використані для здійснення операцій з інвестиційними активами та повертаються платнику податку торговцем за договором, укладеним із платником податку.

2.13. Витрати на придбання інвестиційного активу включають документально підтверджені первинними документами суми компенсації вартості інвестиційного активу (у тому числі витрати, понесені шляхом обміну на інший інвестиційний актив) та інші витрати з урахуванням норм цієї Методики.

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору.

2.14. Витрати на придбання інвестиційного активу, подарованого платнику податку чи успадкованого ним, за вартістю, що дорівнює сумі державного мита та податку на доходи/податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням, а також витрати на придбання пакета цінних паперів шляхом внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним акції враховуються податковим агентом за умови документального підтвердження згідно з розділом IIIцієї Методики.

2.15. Якщо протягом звітного періоду платником податку понесені витрати, пов’язані з придбанням цінних паперів та деривативів, що мають ознаки фіктивності, встановлені Комісією, такі витрати не враховуються при визначенні фінансового результату за операціями з цінними паперами або деривативами. Підставою для неврахування витрат є рішення Комісії щодо визнання цінних паперів та/або деривативів конкретного емітента такими, що мають ознаки фіктивності.

2.16. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік відповідно до підпункту 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 розділу IV Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 2.17 цього розділу.

2.17. Протягом звітного року до складу місячного оподатковуваного доходу включається фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, отриманий платником податку у складі поточної грошової виплати за датою фактичної виплати та/або за датою виконання або розірвання в період до кінця такого року договору, укладеного з платником податку, а сума податку з фактично нарахованого (виплаченого) інвестиційного прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується в усіх випадках, наведених у цьому пункті, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом розрахункового періоду до дати фактичної виплати та/або дати виконання або розірвання договору.

При цьому для цілей розрахунку суми податку, якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період згідно з пунктами 2.1–2.15 цього розділу, є більшим, ніж сума поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток у  повній сумі такої виплати.

Якщо умовно розрахований інвестиційний прибуток, обчислений податковим агентом наростаючим підсумком за розрахунковий період згідно з пунктами 2.1-2.15 цього розділу, не перевищує суму поточної виплати коштів, базою оподаткування є фактично нарахований (виплачений) інвестиційний прибуток, одержаний платником податку як частина такої поточної виплати коштів, розмір якого дорівнює усій сумі умовно розрахованого інвестиційного прибутку. Решта виплати, що не є інвестиційним прибутком, не підлягає оподаткуванню.

Якщо у зв’язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору; податок на доходи фізичних осіб розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата виконання або розірвання договору.

2.18. За результатом звітного податкового року податковий агент здійснює розрахунок інвестиційного прибутку, отриманого платником податку у такому році, та суми податку з такого прибутку, що підлягає сплаті до бюджету, із врахуванням утриманих та сплачених сум податку протягом року. Розрахунок за результатами року не здійснюється у разі, якщо протягом року у зв’язку з виконанням або розірванням договору (договорів), укладеного (укладених) з платником податку, інвестиційний прибуток було розраховано, а податок утримано і сплачено до бюджету в повному обсязі.

2.19. Інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом  за результатами звітного податкового року, вважається отриманим в останній робочий день грудня такого року, а податок розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом до кінця січня року, що настає за звітним.

2.20. У разі якщо у зв’язку з недостатністю наявних коштів платника податку податковий агент не має можливості повністю або частково утримати та перерахувати до бюджету суму податку, обчисленого з інвестиційного прибутку на дату виконання чи розірвання договору або за результатами звітного податкового року, податковий агент зазначає про це у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за той звітний податковий квартал, на який припадає дата виконання чи розірвання договору, або за четвертий квартал звітного податкового року, а також у довідці про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб, визначених у пунктах 2.22,2.23 цього розділу. У такому випадку сплата податку в сумі, якої не вистачає, здійснюється платником податку самостійно за результатами подання річної податкової декларації.

2.21. Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, що здійснюються за договором з податковим агентом, розрахунок бази оподаткування та суми податку, а також сплата податку здійснюються таким податковим агентом самостійно, відокремлено від доходів і витрат такого податкового агента, окремо за кожним платником податку.

2.22. Податковий агент щокварталу подає у встановленому порядку до органу державної податкової служби за місцем  свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

2.23. Податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до цієї Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку з виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації.

2.24. Податок розраховується шляхом застосування до бази оподаткування ставки податку, встановленої пунктом 167.1 статті 167 розділу IV Податкового кодексу України.

2.25. Податок сплачується (перераховується) до бюджету податковим агентом у порядку, передбаченому підпунктами 168.4.1-168.4.4 пункту 168.4 статті 168 розділу IV Податкового кодексу України.

2.26. З метою уникнення подвійного оподаткування доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) платнику податку – нерезиденту, податковий агент застосовує звільнення від оподаткування або зменшену ставку, передбачену відповідним міжнародним договором України про уникнення подвійного оподаткування на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) інвестиційного прибутку і є резидентом країни, з якою укладено такий міжнародний договір України, відповідно до статті 103 розділу ІІ Податкового кодексу України.

ІІІ. Особливості  визначення інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами

3.1. При обміні окремого пакета цінних паперів на інший пакет цінних паперів доходом вважається сума грошової компенсації, отримана платником податку у зв’язку з таким обміном, якщо вартості цих пакетів не рівнозначні.

3.2. Цінні папери визнаються проданими (придбаними) у разі припинення зобов’язань платника податку за договором, у тому числі за документально підтвердженим у встановленому законодавством порядку заліком зустрічних однорідних вимог при здійсненні клірингу відповідно до законодавства та правил фондової біржі.

Однорідними щодо цінних паперів визнаються вимоги з передачі ідентичних цінних паперів.

3.3. При продажу окремих пакетів цінних паперів витрати у вигляді вартості таких пакетів цінних паперів, придбаних за весь період обслуговування платника податку торговцем цінними паперами, визнаються за вартістю перших за часом придбання окремих пакетів цінних паперів (метод FІFО).

3.4. У разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами,  як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами, що також враховуються при застосуванні методу FІFО.

Зазначені витрати враховуються  при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця цінними паперами, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою.

3.5. Як документальне підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належно оформлені копії первинних документів, на підставі яких платник податку здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності платника податку на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат. У випадку надання платником податку оригіналів документів податковий агент зобов’язаний зберігати належно оформлені копії таких документів протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

3.6. Належно оформленою копією документа є копія, засвідчена торговцем цінними паперами, за участю якого пакет цінних паперів було придбано, або органом, установою чи організацією, що видала документ, або посвідчена нотаріально, або посвідчена торговцем цінними паперами, який є податковим агентом у зв’язку із продажем такого пакета цінних паперів.

3.7. При продажу акцій, отриманих платником податку при реорганізації емітента, витратами на їх придбання визнається вартість, яка фактично сплачена платником податку з урахуванням усіх додаткових витрат, пов’язаних з таким придбанням, за умови документального підтвердження платником податку витрат на придбання акцій реорганізованих підприємств.

3.8. Суми, сплачені платником податку за придбання цінних паперів, щодо яких передбачено часткове погашення номінальної вартості цінного папера в період його обігу, визнаються витратами при такому частковому погашенні пропорційно частці доходів, отриманих від часткового погашення, в загальній сумі, що підлягає погашенню.

3.9. При купівлі-продажу цінних паперів, що є базовим активом деривативу, фінансовий результат від операцій з таким базовим активом у платника податку визначається виходячи з ціни, за якою здійснюється купівля-продаж цінних паперів відповідно до умов договору.

3.10. Інвестиційний збиток, отриманий у розрахунковому періоді від окремих операцій з цінними паперами, що не перебувають в обігу на організованому ринку, враховується у зменшення інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на організованому ринку, якщо на момент їх придбання вони визнавалися такими, що перебувають в обігу на організованому ринку.

3.11. Доходи за операціями з цінними паперами зменшуються на суму додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:

винагорода (комісія) торговцю цінними паперами;

біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;

вартість депозитарних послуг та/або послуг реєстроутримувача, затверджених відповідно депозитарною установою або реєстроутримувачем (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);

вартість банківських послуг, сплачених у зв’язку із здійсненням операцій з цінними паперами за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді).

3.12. Фінансовий результат від операцій з купівлі (продажу) цінних паперів із зобов’язанням їх зворотного продажу (купівлі) визначається в момент їх продажу у загальному порядку, встановленому цією Методикою.

Від’ємний фінансовий результат від операцій, зазначених у цьому пункті, враховується при розрахунку інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами з урахуванням цієї Методики.

IV. Особливості визначення інвестиційного прибутку від операцій з деривативами

4.1. Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку за операціями з деривативами (похідними інструментами), включаючи отримані суми періодичних або разових виплат, передбачених умовами контрактів (договорів), та документально підтвердженою сумою, сплаченою платником податку іншій стороні такого контракту (договору) з деривативами (похідними інструментами), в тому числі сплаченими сумами періодичних або разових виплат, які передбачені умовами контракту (договору).

4.2. Інвестиційний прибуток за операціями з деривативами визначається з урахуванням суми додаткових фактично сплачених витрат, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, за переліком, встановленим пунктом 3.11 розділу ІІІ цієї Методики.

4.3. Отримані (сплачені) платником податку суми періодичних виплат включають суми варіаційної маржі. Отримані (сплачені) платником податку суми разових виплат, передбачених умовами договорів/контрактів, включають суми премій за опціонами.

4.4. При розрахунку інвестиційного прибутку доходом платника податку також вважається позитивна (отримана) варіаційна маржа, витратами, що зменшують такий інвестиційний прибуток, – від’ємна (сплачена) варіаційна маржа.

4.5. До складу отриманих разових виплат, що належать до доходу, який включається до інвестиційного прибутку платника податку, належать отримані премії за опціонами та інші отримані разові виплати, що передбачені умовами ф’ючерсного контракту чи опціону.

До складу сплачених разових виплат, що відносяться до витрат  платника податку за операціями з деривативами, належать сплачені суми премій за опціонами та інші сплачені разові виплати, що передбачені умовами ф’ючерсного контракту чи опціону.

4.6. Документальним підтвердженням отриманих та сплачених платником податку періодичних або разових виплат іншій стороні ф’ючерсного контракту чи опціону, що передбачені умовами такого ф’ючерсного контракту чи опціону, є звіт торговця цінними паперами, що включає дані за всіма періодичними та разовими виплатами платника податку та формується згідно із вимогами до такого звіту, встановленими нормативно-правовими актами Комісії, що регулюють питання діяльності з торгівлі цінними паперами.