- твоя інвестиція в перемогу та майбутнє України

Євроінтеграція є головним зовнішньополітичним пріоритетом України, а подальша розбудова та поглиблення взаємовідносин між Україною та ЄС здійснюється на принципах політичної асоціації та економічної інтеграції. Основними стратегічними документами у цьому напрямку є Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угода про асоціацію), а також Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на членство в Європейському Союзі за рішенням Європейської Ради на підставі висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в ЄС.

Після виконання Україною 7-ми рекомендацій Єврокомісії, які вона отримала разом зі статусом кандидата, 8 листопада 2023 року Єврокомісія представила
Звіт про прогрес України в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2023 року, який відзначає прогрес в реалізації фундаментальних реформ та рекомендує розпочати перемовини про вступ до ЄС.

14 грудня 2023 Європейська Рада ухвалює історичне рішення про відкриття переговорів про вступ з Україною, після чого Єврокомісія розпочала розробку переговорної рамки для України.

У січні 2024 року Єврокомісія розпочала процес проведення офіційного скринінгу на відповідність українського законодавства праву ЄС.

09 лютого 2024 року КМУ було затверджено план заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року. НКЦПФР є відповідальним виконавцем плану заходів та щоквартально звітує про стан його виконання.

21 червня 2024 року – держави-члени ЄС затвердили переговорну рамку для України

З лютого по травень 2024 року НКЦПФР брала участь у роз’яснювальних сесіях між представниками ЄС та українською делегацією щодо наближення національного законодавства країни-кандидата до права ЄС. Під час вказаних зустрічей експертами Європейської Комісії надавались відповіді на запитання представників органів державної влади України щодо імплементації актів права ЄС в рамках кожного переговорного розділу.

25 червня 2024 року у Люксембурзі відбулась перша Міжурядова Конференція між Україною та ЄС, що ознаменувала початок фактичних перемовин про членство України в Європейському Союзі.

З липня 2024 року Європейська Комісія розпочала наступний етап офіційного процесу скринінгу та перейшла до двосторонніх зустрічей з країнами-кандидатами, під час яких Україна представлятиме стан наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу по кожному переговорному розділу.

НКЦПФР очолюватиме делегацію Української сторони під час роз’яснювальної зустрічі за розділом 6 «Корпоративне право» та бере участь у зустрічах у складі делегації Української сторони за такими розділами: 2 «Свобода переміщення працівників», 9 «Фінансові послуги», «Економічні критерії», 4 «Свобода руху капіталу», 24 «Юстиція, свобода та безпека», 19 «Соціальна політика та зайнятість», 17 «Економічна та монетарна політика», 31 «Зовнішня політика та політика безпеки і оборони», 27 «Довкілля та зміни клімату».

 

 

З 26 вересня 1996 року НКЦПФР є постійним членом та єдиним представником від України в Міжнародній організації комісій з цінних паперів (International Organization of Securities Commissions – IOSCO), що надає їй право голосу під час постійних засідань, та є підписантом Додатку В Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією IOSCO. НКЦПФР як постійний член організації сплачує щорічний членський внесок в IOSCO.
IOSCO налічує більш ніж 180 регуляторних органів країн світу з метою співробітництва, обміну інформацією, спільної розробки кращих стандартів регулювання ринків цінних паперів, з подальшим їх запровадженням на національних ринках країн-членів.
Основна робота організації полягає у виробленні міжнародних стандартів та рекомендацій щодо регулювання ринків цінних паперів. Документи, розроблені IOSCO, враховуються багатьма іншими міжнародними організаціями, серед яких група Світового банку, OECD, регіональні банки розвитку (включаючи ЄБРР), Міжнародний Комітет з стандартів бухгалтерського обліку, Базельський Комітет з банківського нагляду та ін.
НКЦПФР останні роки плідно працює над гармонізацією національного законодавства відповідно до міжнародних стандартів і, зокрема Принципів IOSCO, з метою приєднання України до Додатку А Багатостороннього меморандуму про взаєморозуміння щодо консультування та співробітництва і обміну інформацією IOSCO.
З метою підвищення рівня взаємодії із зазначеною організацією НКЦПФР бере участь у Щорічних засіданнях IOSCO для членів Європейського регіонального комітету та інших заходах IOSCO, що є підтвердженням зацікавленості та прагнення регулятора українського ринку цінних паперів працювати разом з іншими регуляторними органами світу в напрямку впровадження кращих міжнародних стандартів з регулювання ринку капіталу.

Найяскравішим результатом співпраці між НКЦПФР та IOSCO є швидка реакція міжнародної організації на звернення українського регулятора щодо виключення росії з числа членів IOSCO через повномасштабне вторгнення країни-агресора на територію України 24 лютого 2022.
Реакція IOSCO на війну в Україні: «Генеральний секретаріат IOSCO бажає підтвердити всім членам IOSCO та зовнішнім зацікавленим сторонам, що:
i) одразу після конфлікту в Україні було вжито заходів, щоб Центральний банк Росії (звичайний член), Міністерство фінансів України Республіка Білорусь (асоційований член) і Російська національна асоціація учасників ринку цінних паперів (афілійований член) не змогли жодним чином брати участь у будь-яких процесах або форумах IOSCO до подальшого повідомлення, і
ii) 2 травня 2022 року Рада IOSCO вирішила, що будь-яка майбутня пропозиція щодо відновлення активного членства одного або кількох із цих членів може набути чинності лише після обговорення на засіданні Правління IOSCO та після офіційного рішення Правління».

Крім того, прийняття Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (№3585-ІХ) надає можливість НКЦПФР стати підписантом Багатостороннього Меморандуму про взаєморозуміння Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO MMoU).

Попри повномасштабну військову агресію російської федерації з 2022 року, НКЦПФР досягла значних успіхів у реформуванні системи регулювання та нагляду за ринками капіталу в Україні шляхом прийняття Закону України від 22 лютого 2024 року № 3585-IX щодо внесення змін до Закону України про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків та деяких інших законодавчих актів України про регулювання та нагляд за ринками капіталу та організованими товарними ринками (Закон 3585). Закон 3585 набрав чинності 27 квітня 2024 року і передбачає такі положення:

– збільшення інституційної спроможності та розширення повноважень НКЦПФР як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, закріплення в законодавстві гарантій незалежності НКЦПФР, зокрема фінансової;

– удосконалення законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва НКЦПФР;

– ефективна система нагляду за ринками капіталу та організованими товарними ринками відповідно до принципів IOSCO з метою забезпечення функціонування ефективної системи запобігання зловживанням на зазначених ринках;

– впровадження механізмів запобігання маніпуляціям, інсайдерській торгівлі, незаконному використанню інсайдерської інформації та іншим зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках, зокрема заборону фінансових пірамід та боротьбу зі спробами їх організації.

Також НКЦПФР має можливість розміщувати на сайті IOSCO інформацію про сумнівні інвестиційні проєкти https://www.iosco.org/members_area/v2/investor_protection/index.cfm?subsection=investor_alerts_portal, що дозволяє оперативно інформувати міжнародну спільноту та сприяти запобіганню шахрайських схем на глобальному рівні.

Міжнародна фінансова корпорація (МФК) входить до Групи Всесвітнього банку і є міжнародною організацією, місія якої полягає у сприянні стабільному інвестуванню у приватний сектор країн, що розвиваються, наданні допомоги з метою зменшення бідності та покращення життя людей.

У січні 2020 року було підписано Договір про співпрацю між Комісією і Українською академією корпоративного управління і МФК. Метою цього Договору було просування практики ефективного корпоративного управління, включаючи управління екологічними та соціальними аспектами («ESG») в Україні, а також здійснення процесу розробки проєкту «Основного кодексу корпоративного управління України» із положеннями ESG – набір рекомендованих практик корпоративного управління для компаній, зареєстрованих на фондовій біржі в Україні.

За результатами спільної роботи у березні 2020 року Рішенням Комісії №118 було затверджено «Основний кодекс корпоративного управління України» із положеннями ESG, його ключові вимоги і рекомендації. Кодекс використовує найкращі світові практики та розробки в корпоративному управлінні. Він відповідає Керівним принципам корпоративного управління Організації Економічного співробітництва та Розвитку (ОЕСР), чинному законодавству України та загальноприйнятим стандартам етичної поведінки.

У серпні 2020 року між Комісією та МФК було підписано Договір про співпрацю щодо розвитку ринку капіталів сталого фінансування в Україні. За результатами підписаного договору МФК разом із Комісією почали розробляти такі документи, як:

  • «Додаток до Кодексу корпоративного управління «Управління і сталий розвиток» з метою сприяння впровадженню належних практик ESG;
  • «Картка оцінки ESG», що дозволить Комісії відстежувати дотримання Кодексу КУ, покращувати впровадження практик ESG, виявити прогалини та сприяти розвитку інструментів сталого фінансування;
  • «Керівні принципи з розкриття інформації про ESG», які будуть практичним керівництвом для підприємств щодо розкриття фінансової інформації та інформації стосовно ESG для інвесторів та інших зацікавлених сторін.

Відповідно до укладеного Договору про співпрацю одним із завдань МФК є підтримка співпраці Комісії з Мережею сталої банківської та фінансової діяльності (Sustainable Banking and Finance Network, SBFN), виступаючи координаційним центром у країні для всіх заходів, пов’язаних із SBFN. SBFN – це добровільне об’єднання регуляторів фінансового сектору і банківських асоціацій із країн, що розвиваються. Метою діяльності є поліпшення екологічного, соціального та корпоративного управління в банківській сфері та розвитку фінансового ринку. У липні 2020 року Комісія офіційно приєдналась до SBFN.

В рамках підписаного договору з метою продовження співробітництва відбулось ряд зустрічей в онлайн-форматі з представниками Програм МФК «Зелене фінансування» та «Інтегрована програма з екологічної, соціальної та управлінської практики для сприяння інвестиціям у країнах Європи і Центральної Азії» («Програма ESG»). За результатами проведених робочих зустрічей та спільної роботи було розроблено та прийнято:

  • Рекомендації щодо реалізації або фінансування проєктів екологічного спрямування шляхом емісії зелених облігацій (рішення НКЦПФР від 07.07.2021 р. №493);
  • Додаток до Рекомендацій щодо практики застосування законодавства з питань корпоративного управління (рішення НКЦПФР від 02.12.2021 р. №1182);
  • Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а також особами, які надають забезпечення за такими цінними паперами (рішення НКЦПФР від 06.06.2023 №608);
  • Вимоги до корпоративного секретаря акціонерного товариства (рішення НКЦПФР від 28.09.2023 р. № 1089);
  • Рекомендації щодо підготовки звітності про вплив на довкілля проєктів екологічного спрямування, які повністю або частково фінансуються та/або рефінансуються коштами, що виручені від розміщення зелених облігацій (рішення НКЦПФР від 07.02.2024 р. № 157);
  • Рекомендації щодо відбору проєктів екологічного спрямування для їх повного або часткового фінансування та/або рефінансування коштами, що виручені від розміщення зелених облігацій (рішення НКЦПФР від 10.04.2024 р. № 433);
  • Вимоги до положення та звіту про винагороду членів наглядової ради, ради директорів та виконавчого органу акціонерного товариства (рішення НКЦПФР від 02.05.2024 р. №549).

24 листопада 2021 р. спільно з МФК було проведено круглий стіл «Зелені облігації – нові можливості для фінансування проєктів екологічного спрямування в Україні», в якому брали участь понад 200 учасників фінансового (банки), нефінансового (компанії) та муніципального секторів.

25 квітня 2024 р. спільно з МФК відбувся вебінар «Зелені облігації у фінансуванні відбудови економіки України: що необхідно знати». Мета заходу була збільшити обізнаність зацікавлених сторін у питаннях зелених облігацій та сприяти розвитку ринку зелених облігацій в Україні.

Наразі, Комісія за підтримки МФК у процесі розробки проєкту Дорожньої карти сталого фінансування у відповідності до концепції та методології вимірювання SBFN і з використанням Практичного посібника щодо діагностики сталого фінансування для розробки дорожніх карт сталого фінансування.

 

У 2024 році Комісія продовжує роботу із залучення міжнародної технічної допомоги в рамках наступних проєктів:

1. Проєкт «Інвестиції для стійкості бізнесу» (IBR), фінансований Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)

Метою Проєкту IBR є підтримка системних змін в економіці України та збільшення фінансування, доступного для українського бізнесу, що повинні втілюватися шляхом (і) перетворення фінансового сектору країни на більш розвинутий, добре функціонуючий, конкурентний ринок, здатний задовольнити попит на фінансування підприємств і який відповідає стандартам Європейського Союзу (ЄС) та є інтегрованим у міжнародні фінансові системи, та (іі) безпосередньо надання фінансування підприємствам для забезпечення сталого економічного зростання в Україні.

Проєкт складається із п’яти компонентів: 1-2: Ринкове регулювання і нагляд. Фінансова інфраструктура. 3: Посередники і фасилітатори приватного сектору. 4: Прозорість і комунікації. 5: Сприяння залученню нових інвестицій.

Строк реалізації Проєкту IBR п’ять років – з 13 липня 2022 року по 12 липня 2027 року.

2.Проєкт «Впровадження практики ЄС з бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аудиту в Україні» (EU-FAAR)

EU-FAAR – це Проєкт, що фінансується ЄС та надає цільову підтримку ЄС із посилення реформ у сферах бухгалтерського обліку, аудиту та фінансової звітності.

Очікуваними результатами виконання Проєкту та її метою є підвищення прозорості та покращення бізнес-клімату шляхом сприяння: отримання більш надійних та стандартизованих даних корпоративної фінансової звітності, яка пройшла перевірку компетентними аудиторами; розроблення правил подання фінансової звітності та проведення аудиту для суб’єктів господарювання різних типів та розмірів; визнання ЄС режиму здійснення нагляду за аудиторською діяльністю в Україні; розкриття стандартизованої фінансової звітності в електронному форматі всіма суб’єктами господарювання, від яких це вимагається законодавством.

Строк реалізації Проєкту EU-FAAR п’ять років – з 10 січня 2020 року по 09 лютого 2025 року.

3. Проєкт технічної допомоги «Проект енергетичної безпеки» (ESP), фінансований Урядом США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID)

Метою Проєкту ESP є підвищення енергетичної безпеки України шляхом:

• реформування та розвитку конкурентоспроможного енергетичного ринку, створення сприятливого законодавчого та політичного середовища, збільшення технічного потенціалу, розвитку людського та інституційного потенціалу, розвитку державно-приватного діалогу та поширення інформації, розробки навчальних програм у сфері енергетики, міжнародного співробітництва Україна-Молдова;

• розробки інструментів, оглядів та оновлень енергетичної політики та енергетичної стратегії України, розробки стимулюючих механізмів розвитку відновлювальних джерел енергії, розробки моделей виробництва електроенергії з найменшими витратами, розробки політики і стратегій розвитку генерації із зменшеним рівнем викидів.

Строк реалізації Проєкту сім років: з 01 липня 2018 року по 30 червня 2025 року

Комісія з метою налагодження співпраці, протидії зловживанням на ринках капіталу, які набули інтернаціонального характеру, уклала Меморандуми про взаєморозуміння з регуляторами інших країн, зокрема:

  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Центральним банком Республіки Вірменія 06.2012
  • Меморандум про співробітництво між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Національною комісією з фінансового ринку Республіки Молдова 05.2012
  • Меморандум про співробітництво між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Державною службою регулювання та нагляду за фінансовим ринком при Уряді Киргизької Республіки              10.2012
  • Меморандум про взаєморозуміння щодо обміну інформацією та нагляду за діяльністю з цінними паперами між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Національною комісією з цінних паперів Румунії 09.2012
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Національним банком Грузії 09.2012
  • Меморандум про взаєморозуміння щодо обміну інформацією між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Управлінням з фінансового нагляду Арабської Республіки Єгипет 05.2013
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України і Міністерством фінансів Республіки Білорусь 03.2013
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Комісією з цінних паперів Йорданського Хашимітського Королівства 08.2013
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Комісією з регулювання цінних паперів КНР щодо співробітництва у галузі регулювання цінних паперів 08.2013
  • Меморандум про взаєморозуміння та обмін інформацією між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Державним комітетом з цінних паперів Республіки Азербайджан 09.2013
  • Меморандум про взаєморозуміння між Управлінням з фінансового регулювання та нагляду Мальти та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України 06.2014
  • Меморандум про взаєморозуміння та обмін інформацією між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Радою ринків капіталу Туреччини 03.2015
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (Україна) та Управлінням з цінних паперів та товарів (Об‘єднані Арабські Емірати) стосовно допомоги та взаємного співробітництва 01.2015
  • Меморандум про взаєморозуміння між НКЦПФР України та Комітетом Міжнародного фінансового центру «Астана» з регулювання фінансових послуг щодо цінних паперів та регуляторного співробітництва стосовно ф’ючерсів (AFSA, Казахстан) 04.2019
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Державною комісією з цінних паперів В’єтнаму 01.2021
  • Меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці та обміну інформацією у сфері нагляду за ринком капіталу між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України та Управлінням з фінансового нагляду Польщі 05.2022
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Управлінням ринку цінних паперів (CNMV) Королівства Іспанія щодо взаємодопомоги та співпраці 06.2022
  • Меморандум про взаєморозуміння між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Хорватським агентством з нагляду за фінансовими послугами щодо технічного співробітництва стосовно регулювання та нагляду за відповідними небанківськими фінансовими ринками 08.2022
  • Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва та обміну інформацією у галузі нагляду за ринками капіталу, укладений між Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та Комісією з фінансового нагляду Польщі 05.2023
  • Меморандум, який передбачає обмін інформацією та взаємну допомогу у проведенні розслідувань з Федеральним органом фінансового нагляду Німеччини (BaFin) 06.2024

Інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (TAIEX) (https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/funding-and-technical-assistance/taiex_en) — це інструмент технічної допомоги та обміну інформацією (Technical Assisstance and Information Exchange), що надається Європейською Комісією з метою розбудови інституційної спроможності, наближення національного законодавства до законодавства Європейського Союзу (acquis communautaire), його імплементації та подальшого ефективного застосування.
Головними завданнями TAIEX є:
• надання короткострокової технічної допомоги та консультацій щодо транспонування законодавства ЄС у національне законодавство країн-бенефіціарів та щодо подальшого адміністрування, імплементації та забезпечення виконання такого законодавства;
• забезпечення технічного навчання та допомоги партнерам і зацікавленим сторонам країн-бенефіціарів;
• сприяння інституційному розвитку органів державної влади країни-бенефіціара;
• наближення країни-бенефіціара до Європейського Союзу шляхом посилення економічної інтеграції та поглиблення політичної співпраці шляхом обміну досвідом.
У рамках інструменту TAIEX надаються такі послуги:
• організація навчальних візитів, що дають змогу державним службовцям з країни-бенефіціара вивчити досвід країни-члена щодо вирішення практичних питань, пов’язаних із впровадженням і забезпеченням дотримання acquis communautaire та взаємодією із зацікавленими сторонами;
• організація і проведення семінарів та робочих зустрічей з метою представлення та роз’яснення аспектів acquis communautaire широкій аудиторії.
Використання зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX в Україні здійснюється відповідно до Порядку підготовки, схвалення та виконання плану залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2020 р. № 813 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/813-2020-%D0%BF#Text).
Відповідно до зазначеного Порядку координаційна група з питань впровадження інструмента TAIEX схвалює план залучення зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках ТАІЕX.
На офіційному сайті Центру адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (https://www.center.gov.ua/pres-tsentr/novini?limitstart=0) розміщуються та постійно оновлюються новини, пов’язані з використанням зовнішньої допомоги Європейської Комісії у рамках TAIEX в Україні.
16 – 18 серпня 2022 року відбувся вебінар ТАІЕХ на тему «Протидія зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках». До участі у заході було залучено експертів з Управління з фінансового нагляду Польщі. Метою заходу було ознайомлення з особливостями протидії зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках, а також з особливостями роботи підрозділів правозастосування європейських регуляторів фондового ринку щодо протидії маніпулюванню та інсайдерським для вдосконалення чинного українського законодавства, розширення застосовуваних методів розслідування, розширення професійного досвіду співробітників НКЦПФР, підвищення інституційної спроможності щодо забезпечення комплексної системи протидії маніпулюванню та незаконному використанню інформації на ринках капіталу та організованих товарних ринках.
– 12 – 13 липня 2023 року відбувся семінар ТАІЕХ на тему «Введення в обіг та обіг віртуальних активів». До участі у заході було залучено експертів з Управління з фінансового нагляду Польщі. Метою заходу було вивчення особливостей професійної діяльності з управління віртуальними активами на ринках капіталу та організованих товарних ринках та особливостей введення в обіг та обігу віртуальних активів; набуття знань щодо системи регулювання відносин щодо обігу віртуальних активів, переходу права власності на такі активи, визначення їх ліквідності та їх оцінки; вивчення особливостей набуття прав на віртуальні активи та встановлення обмежень на операції з розпорядження віртуальними активами;
– 7-8 лютого 2024 відбувся семінар ТАІЕХ на тему «Вивчення європейського досвіду здійснення фінансового моніторингу». До участі у заході було залучено експертів з Федерального органу фінансового нагляду Німеччини (BaFin) та Ховатського національного банку. Метою заходу було вивчення прогресивного досвіду регуляторів країн ЄС у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а саме: досвіду забезпечення стійкої та прогресивної системи запобігання та протидії; обміну інформацією між компетентними органами у сфері запобігання та протидії; регулювання та нагляду за діяльністю суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

 

Форма звернення

Введіть адресу

Введіть назву організації

Введіть ПІБ

Введіть посаду

Фізична особа
Заява (клопотання)

Введіть email

Повідомити про корупцію

Введіть повідомлення

Зв'язатися з нами