Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (надалі – НКЦПФР) підтримує Проект Закону України щодо функціонування та обігу аграрних розписок (№2805 від 24.01.2020) та очікує його доопрацювання Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики з метою подальшого прийняття Верховною Радою у повторному першому читанні.
Законопроект передбачає вдосконалення законодавства про аграрні розписки шляхом визначення правової природи аграрної розписки як цінного паперу, розширення кола суб’єктів, які мають право видавати аграрні розписки, уточнення правового регулювання аграрних розписок, спрощення порядку видачі, обігу та припинення аграрних розписок; підвищення оборотоздатності аграрних розписок через механізми фондового ринку; посилення гарантії прав кредиторів на випадок примусового виконання.
Аграрні розписки – один з найбільш ефективних та дієвих інструментів фінансування в аграрному секторі України. Протягом останніх трьох років ринок аграрних розписок динамічно розвивався: агровиробники видали понад 4500 аграрних розписок та залучили більше ніж 27 мільярдів гривень фінансування. Однак, щоб підтримати подальше зростання, необхідно вдосконалити законодавчу базу.
«Покращення доступу до фінансування агровиробників, особливо мікро- і малих підприємств, через надійні інструменти, що забезпечують належний захист прав кредиторів, стимулюватиме зростання продуктивності та врожайності господарств, своєю чергою забезпечивши розвиток сільського господарства та української економіки в цілому», – прокоментував Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
За підсумками обговорень законопроекту, аграрна розписка була визначена неемісійним цінним папером, що існує в формі електронного документу в Реєстрі аграрних розписок з можливістю переведення її обліку до депозитарної систему України з метою забезпечення обігу аграрної розписки на організованому фондовому ринку.
Для спрощення та здешевлення інструменту було запропоновано можливість для агровиробників та кредиторів здійснювати операції з аграрними розписками без нотаріального посвідчення, натомість забезпечивши належний захист інструменту через інтеграцію Реєстру аграрних розписок з чотирма державними реєстрами, а також через автентифікацію користувачів за електронними цифровими підписами. Істотне скорочення витрат на оформлення аграрних розписок дозволить розширити доступ до фінансування в сегменті мікро та малих господарств, які найчастіше стикаються з обмеженим доступом до фінансування.
В той же час при підготовці законопроекту до другого читання існує необхідність його доопрацювання для уніфікації систем обліку аграрних розписок, що ведеться адміністратором Реєстру аграрних розписок, та системи депозитарного обліку цінних паперів. Крім того, необхідно переглянути підхід щодо визначення державного органу, що є держателем Реєстру аграрних розписок. Зазначені зауваження Комісія направила на авторів проекту закону.
Зв'язатися з нами