Комісія проти спекуляції навколо законодавчих ініціатив: Україна повинна отримати цивілізовані норми для роботи ринків капіталу

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку опинилася в центрі інформаційного сплеску поширення спотвореної інформації і політичного тиску, тому виходимо з офіційною позицією.

НКЦПФР звернулась до Президента України з проханням застосувати право вето з правками до тексту на прийнятий Верховною Радою у лютому Закон щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках (№3585-ІХ) задля можливості гідно доопрацювати Закон та внести необхідні правки, які надалі унеможливлять руйнування роботи регулятора, як державної інституції.

Треба зазначити, що включення Закону до трійки законів у рамках реалізації програми DPL було навмисно пролобійовано певною групою депутатів в недопрацьованому вигляді для досягнення власних задач, що вкрай негативно та токсично впливає на діяльність регулятора.

НКЦПФР засуджує будь-які спроби окремих депутатів вчиняти політичний тиск, маніпулюючи отриманням фінансової допомоги від наших міжнародних партнерів. При цьому ще й ставлячи під загрозу проведення важливих реформ на ринках капіталу, які забезпечать залучення мільярдних інвестицій в економіку України.

Серед правок до тексту Закону Комісія вважає доречним прояснити свої пропозиції на питання, які наразі підіймаються у деяких ЗМІ.

Щодо заробітної плати працівникам Комісії. По-перше, щоб не було інформаційних спекуляцій, заробітна плата Голови та Членів НКЦПФР встановлюється Кабінетом Міністрів України. Прийнята редакція Закону, як і подані пропозиціі щодо вето, жодним чином не стосуються зарплат керівництва НКЦПФР.

По-друге, і найголовніше на що спрямовані наші пропозиції – це зарплатня працівників. Потрібні зміни вже були проголосовані у першому читанні і не викликали жодних суперечок. Наразі у прийнятому тексті питання зарплат працівників, через правки групи депутатів, була вилучена база для нарахування зарплат. І в той же час в Законі про державний бюджет для визначення зарплат зроблене посилання на даний Закон, що свідчить про цілеспрямовану акцію підриву спроможностей Комісії залучати кваліфікований персонал.

Тому саме на це і були направлені наші пропозиції щодо встановлення на рівні закону грейдів окладів працівників з обмеженням по максимальній ставці, що дасть правову визначеність встановлення окладів. При чому Загальний бюджет Комісії залишається на рівні 2022 року, що встановлює вищу граничну планку використання державних коштів. Це дасть змогу оптимізувати кількісний показник робітників Комісії в якісний, давши змогу конкурувати з ринковими заробітними платами. Іншими словами, не підвищуючи витрат на утримання, менший склад працівників забезпечить значно більшу ефективність роботи завдяки своїй кваліфікації.

Щодо теми конфлікту інтересів, то текст Закону вводить значні додаткові заборони в доповнення до «Закону про запобігання корупції», яких немає в міжнародних практиках, немає в іншому фінансовому регуляторі (Національному банку України). І вони поширюються не лише на працівників Комісії, а й на значне коло осіб, периметр яких нечітко визначений (стаття 12). Наприклад, співробітники і їхнє близьке коло осіб не мають право отримувати будь-який дохід з банків (депозити, бонуси тощо), купувати державні облігації.

Зазначимо, що працівник Комісії не матиме змоги на практиці забезпечити моніторинг та виконання заборон відносно таких осіб, через відсутність безпосереднього впливу на їх дії. Це в свою чергу призведе до ризику оскарження законності дій, які вчинятимуться в рамках повноважень Комісії. Крім того, наявність таких вимог, призведе до відтоку потенційних кандидатур на посади працівників Комісії. Оскільки широке трактування цієї норми призводить до заборони родичам таких працівників займати будь-які посади не тільки в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків, а й навіть в Національному банку України.

Комісія зі свого боку пропонувала альтернативний текст цієї статті, який був узгоджений зі Світовим банком, відповідав міжнародним стандартам та відображав цивілізовані підходи до цієї теми.

Що стосується теми конфлікту інтересів та особистого життя Голови НКЦПФР. Треба чітко розділяти дві різні сутності конфлікту інтересів та приватного життя. Те, що наразі відбувається в інформаційному просторі, це перехід на особистості, що в контексті прийняття важливих для воюючої країни реформаторських ініціатив виглядає як сплановане ІПСО.