Голова НКЦПФР Магомедов: «Зараз ринкових інструментів, окрім ОВДП, майже немає»

Голова Нацкомісії з цінних паперів Руслан Магомедов розповів LIGA.net про старе нове: побудову фондового ринку і цінні папери, яких немає

Наявна інфраструктура фондового ринку є неприйнятною для міжнародного ринку, тому потрібна нова модель.

У Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись. Він має своє відображення у затвердженій стратегії Ради фінансової стабільності.

Окрім пенсійної реформи, запуск ринків капіталу, розвиток фінансових інструментів та залучення коштів – це те, на чому може “виїхати” фондовий ринок. Але насамперед це реформа самої Комісії – скорочення чисельності персоналу із одночасним підвищенням оплати праці та кваліфікації тих, хто лишиться в команді, діджиталізація усіх процесів усередині, скасування юстування нормативних актів.

Потрібно запровадити інвестиційні рахунки, щоб фінансові інструменти могли конкурувати за своєю природою, а не з питань оподаткування.

Ситуація з EXANTE, ліквідацією Моно інвест – це не про втрачену довіру. Це про ризик, який брали на себе інвестори та обслуговуючі брокери, працюючи за кордоном.

До того ж, голова НКЦПФР Руслан Магомедов розповів в інтерв’ю LIGA.net, куди поділись корпоративні облігації, чому ухвалений у 2021 році парламентом закон про віртуальні активи не встиг за розвитком ринку? І що собою представляє новий проєкт закону щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні, над розробкою якого працювала Комісія.

«Щоб відкритись міжнародному фондовому ринку потрібна нова модель…»

­– Прем’єр-міністр Шмигаль говорить про те, що потрібно створювати інфраструктуру фондового ринку. З точки зору деяких експертів, така інфраструктура вже є. То що потрібно зробити? Зруйнувати ту, що є, і почати будувати наново? Чи, можливо, в тій інфраструктурі, яка є, не вистачає якихось складових? Яких саме? І як створити? Які мають бути кроки? Які зроблені?

Інфраструктура у нас є – це біржі, Розрахунковий центр та Національний депозитарій, але ця діяльність спрямована на внутрішнього інвестора. Сучасний світ показує нам, що ми можемо відкритись для міжнародного ринку, але для цього потрібна нова модель. Оскільки зовнішньому інвестору звично працювати за зрозумілими йому правилами, то ми маємо запропонувати йому щось схоже в українській площині. Навіщо? Бо це про довіру до системи, безпеку розрахунків, швидкість та зручність процесів.

Побудова сучасної потужної інфраструктури – це робота не на один день. Але вже сьогодні ми маємо створити прибуткову бізнес-модель біржового клірингового холдингу в Україні, щоб це стало шляхом для комфортних умов руху капіталу західних та вітчизняних інвесторів. До цього процесу ми хочемо залучити міжнародного партнера та його досвід саме для проєктування такої технологічної моделі в Україні. Також ми, як держава, маємо побудувати сприятливі умови, в першу чергу, законодавчі та регуляторні, щоб створювати та оперувати біржою в Україні стало вигідно та цікаво. Треба розглянути можливість зменшення державної частки в Національному депозитарії України та Розрахунковому центрі, щоб туди прийшов приватний капітал, який буде зацікавлений у розвитку цих інституцій. Вкрай важливо починати всі процеси саме зараз. І це розуміє Уряд.

– Скільки загалом було робочих зустрічей у Кабміні щодо створення фондового ринку?

Робочі комунікації та зустрічі тривають постійно, а нещодавно було установче засідання саме про стратегічне бачення, на якому були присутні Міністерство економіки, Офіс президента, Нацбанк, Фонд державного майна та інші, під час якого ми домовились проводити такі зустрічі на регулярній основі. І це важливо. Я вважаю, що цей діалог відновили досить своєчасно і наша продуктивна зустріч була корисної для всіх учасників.

– Наскільки різниться бачення учасників зустрічей цього процесу? У чому саме? До чого спільного уже прийшли?

У нас в Комісії є чіткий план, що потрібно робити і куди рухатись. Більшість наших планів знайшло вже відображення у затвердженій стратегії Ради фінансової стабільності. Але всі ми розуміємо, що тільки спільними зусиллями можемо пришвидшити реалізацію проєктів, тому працюємо разом. Адже головне завдання – це стимулювання залучення інвестицій у розвиток фінансової системи країни та відновлення її економіки.

– На чому, взагалі, може виїхати фондовий ринок, покроково? Пенсійна реформа може сприяти його розвитку? Яким чином?

Пенсійна реформа та реформа ринків капіталу взаємопов’язані. Як показує досвід багатьох європейських країн, побудова належної пенсійної системи і є запуском для ринків капіталу та акумулює інвестиції в нього. Зараз Україна та її громадяни мають отримати другий рівень накопичувальної пенсійної системи і ми в Комісії багато над цим працюємо вже не перший рік. У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт про накопичувальні пенсії (проєкт закону 9212. – Ред.). Тож Комісія як головний стейкхолдер та ключовий регулятор цього сегменту детально проаналізувала документ та підготувала висновки. Загалом ми в Комісії підтримуємо ухвалення цього законопроєкту за умови доопрацювання низки важливих норм, від яких залежатиме успіх реформи.

Для нашої економіки пенсійна реформа – це довгострокові інвестиційні гроші, які можуть бути використані для фінансування інфраструктурних проєктів, розвитку підприємств та інших секторів. А ринок капіталу своєю чергою отримає збільшення обсягу ліквідності на ринках капіталу, оскільки пенсійні фонди інвестують накопичені кошти в різні фінансові інструменти. Але для цього на вітчизняному ринку мають бути надійні емітенти та інструменти, бо наразі, окрім ОВДП, інші інструменти або занадто ризиковані, або не дають достатню дохідність, щоб конкурувати з тими самими облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП).

Це якщо говорити про пенсійну реформу. Але є ще інші важелі впливу на запуск ринків капіталу. Ключовим є розвиток фінансових інструментів та залучення коштів. І ми маємо низку гідних проєктів про це. Наприклад, запровадження інвестиційних рахунків, завдяки яким теж можемо розраховувати на довгі гроші в економіку. І насамперед це законопроєкт 5865, який говорить про реформу самої Комісії – скорочення чисельності персоналу із одночасним підвищенням оплати праці та кваліфікації тих, хто лишиться в команді, діджиталізація усіх процесів усередині, відміна юстування нормативних актів. Все це взаємопов’язано і ці процеси мають йти паралельно та доповнювати один одного на певних етапах.

– Як іде підготовка нової стратегії розвитку ринку капіталу? Що у ній буде ключовим?

Мета стратегії – наповнення ліквідністю ринків капіталу для відновлення України. Це про залучення коштів, створення фінансових інструментів та спроможність реалізації цього всього як з боку самого регулятора, так і держави.

Ми сконцентрувались на певних проєктах, які у нашому фокусі вже зараз – інфраструктура, фінансові інструменти, пенсійна реформа, євроінтеграція, сек’юритизація, інвестиційні рахунки, віртуальні активи та реформа Комісії. Ми на різних етапах у цих пунктах, але всі вони запущені й активно відпрацьовуються.

“Немає запиту, тож немає і пропозиції…”

­– Які цінні папери (ЦП) зараз є на ринку? Як функціонує ринок? Як оцінюєте роботу бірж?

Зараз наш ринок складається лише з ОВДП. Решта – це дрібні угоди, які не мають значного впливу на ліквідність. Як відомо, за час повномасштабної війни держава почала випускати так звані військові облігації, вони досі користуються попитом та приносять інвестиції як від фізичних осіб, так і бізнесу. Чому так? Чому лише облігації? Темп задають інвестори в цінні папери. Немає запиту, тож немає і пропозиції. Однак ми також зараз працюємо над лінійкою фінінструментів – сек’юритизація, аграрні розписки, деривативні контракти актуальні на сьогодні, але на різних етапах реалізації. Як на мене, то ми маємо синхронізуватись з учасниками ринку та рухатись в унісон у напрямку актуальності того, що потрібно на ринку для його життєздатності.

– Чи є розуміння того, як можна повернути втрачену довіру українських і закордонних інвесторів до нашого фондового ринку? На вашу думку, механізм захисту інвесторів зараз працює? Що потрібно, щоб запрацював?

Довіру повернути можливо. І тут треба робити все комплексно – немає одного пункту. Ми маємо паралельно працювати на всіх фронтах, створюючи фінансові інструменти та інструменти хеджування, робити публічні пропозиції, розбудовувати сучасну інфраструктуру – показувати практичний досвід довіри та створювати суспільний договір на ринку. Робити це все з розумінням, що це потрібно не тільки для ринку, а й для відновлення нашої економіки. Так, це не за один день і не одним проєктом, але треба багато працювати.

– Чи не стала ситуація з брокером EXANTE, який потрапив під санкції, ще одним забитим цвяхом у довіру інвесторів? Прокоментуйте ліквідацію Моно інвест, який працював з цим брокером, та майбутнє інвестиційного інструменту Sence. Коли можна очікувати дозволу інвестувати в акції іноземних компаній?

Зовсім ні, це не про втрачену довіру. Це про ризик, який брали на себе інвестори та обслуговуючі брокери, працюючи за кордоном. Ще до початку цієї історії з EXANTE ми попереджали, що торгувати там, це не контрольований ризик в інших юрисдикціях. Загалом я впевнений, що ми знайдемо вихід таким чином, щоб наші інвестори змогли повернути свої активи та перевести їх в Україну.

– АТ “Оператор ринку” (держкомпанія що адмініструє біржу торгівлі електроенергією на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку) стверджує, що чекає ліцензії від НКЦПФР для початку торгів електроенергією на ринку двосторонніх договорів. Чому Комісія не дає їм ліцензію?

Так, дійсно, здійснювати торгівлю на ринку двосторонніх договорів без відповідної ліцензії, виданої НКЦПФР, АТ “Оператор ринку” не має можливості. Однак у нас немає жодних документів від компанії на отримання ліцензії.

– Куди поділися (хто їх куди подів) корпоративні ЦП і де їх взяти?

Вони існують. Деякі “технічні папери” були підчищенні і виведені з торгів на біржах. Але якщо говорити відверто, то зараз ринкових інструментів, окрім ОВДП, майже немає. Тому що бізнесу важко конкурувати із державою на ринку внутрішніх запозичень. Саме тому потрібно, щоб у інвесторів з’явився стимул вкладати гроші на довго у корпоративні цінні папери та інші фінансові інструменти. Основний механізм створення такого “стимулу” – інвестиційні рахунки.

– Наскільки корпоративному сегменту зараз важко конкурувати з державними паперами? Що потрібно зробити, щоб корпоративний сегмент конкурував? Коли зможе?

Так, це конкуренція не на рівних. По державних паперах відсутній податок. Тому ми і хочемо запровадити інвестиційні рахунки, щоб фінансові інструменти могли конкурувати по своїй природі, а не по питаннях опадатковуння.

Інвестиційні рахунки – це про створення всередині української фінансової̈ системи інституту “довгих грошей” в реальному секторі економіки. Українець може відкрити особовий рахунок – середньостроковий (до 3 років) або довгостроковий (до 7 років) для інвестування власних заощаджень. Послугу відкриття рахунку, його обслуговування, роль податкового агента виконуватиме інвестиційна фірма.

Ключовою відзнакою є податкові переваги. За умови дотримання всіх вимог по рахунку власник звільняється від оподаткування прибутку, отриманого від операцій за цими рахунками. Кошти на індивідуальних рахунках активно працюватимуть для країни, бо інвестиційна фірма в інтересах власника зможе вкладати їх в інструменти ринків капіталу – муніципальні, корпоративні облігації, акції, які торгуються на біржі, депозитні сертифікати банків, відкриті інвестиційні фонди.

– Вже зроблена оцінка пілотного проєкту з реєстрації кредитних нот? Які шанси має цей фінансовий інструмент на успішне функціонування? Які ще нові інструменти ви бачите на часі? Як можна розширити лінійку ЦП?

Це хороший інструмент, який має гарні перспективи та буде реалізований у потрібний для країни час. Особливої уваги вони заслуговують в умовах, коли є невизначеність або існування певних ризиків. Адже власник має право на отримання виплат за борговим інструментом та викуп таких цінних паперів, якщо реалізується кредитний ризик. Оскільки такі інструменти з’явилися у процесі фінансового інжинірингу різноманітних моделей, існує безліч конфігурацій їх використання.

Поки що це єдиний кейс, але ми сподіваємося, що цей досвід буде успішним і результати сприятимуть популяризації кредитних нот для залучення необхідних ресурсів. За результатами його проведення ми виконаємо внутрішній процедурний аналіз та оцінку, а потім плануємо розробити універсальний документ щодо процедури випуску, обігу та погашення таких цінних паперів.

Якщо говорити про новий інструментарій на ринках капіталу, то має бути запит від самого бізнесу. Компанії знають і розуміють, що необхідно для їх діяльності і з цими потребами мають звертатись до Комісії, яка допоможе реалізувати запуск фінансових інструментів на ринку. Ми не може казати, як робити бізнес. Але можемо допомогти створити належні умови для його ведення.

“Спочатку потрібно трансформувати саму Комісію…”

– Що заважає роботі НКЦПФР? Які виклики стоять перед комісією?

Сьогодні Комісія ресурсно досить обмежена, ми не маємо гнучкості та стримані у багатьох моментах. Згаданий законопроєкт №5865 саме про внутрішні зміни органу. Адже ми маємо почати з себе, відрегулювати все всередині задля нашої ефективності та продуктивності у розвитку ринку. Наскрізна автоматизація багатьох внутрішніх процесів, відміна юстування наших документів, належна кваліфікація фахівців різного напрямку та їх гідна заробітна палата – це пріоритет наших змін.

– НКЦПФР працювала над законопроєктом щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Він покликаний повністю перекреслити ухвалений у 2021 році закон про віртуальні активи? Скільки від документу, що був прийнятий українським парламентом? Що можете виділити основне в законопроєкті? Що там є такого, чого не було ані в попередньому законі, ані у європейських зведених правилах регулювання криптоактивів (МіСА)? Скажімо, NFT буде регулюватися, згідно з вашим законопроєктом? Скільки, на вашу думку, може знадобитися часу до моменту, коли ваш законопроєкт стане законом і запрацює? Чи не може статися так, що він застаріє, як і попередній?

Закон №3637 не набрав чинності через низку вагомих факторів. Цей технологічний ринок не став нас чекати, а стрімко розвивався. Тож текст закону вже не відповідав вимогам часу. Якщо говорити про наші внутрішні процеси, то запуск вимагав паралельних змін до Податкового кодексу та Цивільного кодексу. Ще один фактор – це шлях України до євроінтеграції. Тож ми для розвитку галузі віртуальних активів вибрали напрямок впровадження європейського регламенту MiCA.

Тож ми взяли європейські правила MiCA, адаптували їх до наших реалій і виклали в тексті законопроєкту. З міжнародними партнерами ми цього разу зробили відразу все комплексно – це зміни до Податкового кодексу, нова редакція Закону “Про віртуальні активи” та зміни до інших законодавчих актів.

Наш проєкт закону “Щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні” готовий. Що з ним зараз? Ми завершили важливий етап – зібрали фахову експертизу, почули всі зацікавлені сторони цього процесу та пропрацювали великий масив ключових питань. Текст направлено на погодження до профільних органів. Ми чекаємо на оперативний фідбек від колег задля швидкого подання проєкту народним депутатам у профільний комітет.

– На якому етапі розвиток товарного ринку? Що робить НКЦПФР для того, щоб він повноцінно запрацював?

Ми бачимо гарну динаміку розвитку товарного ринку, вона пульсує. Звісно, в наших планах збільшити ліквідність на цьому ринку, адже він має потужні ресурси та перспективи. Але зараз триває війна, тож існують певні обмеження в наших можливостях на цьому шляху.

– Як ви оцінюєте рівень взаємодії між НКЦПФР і учасниками ринку?

Ми завжди за відверту та прозору комунікацію на всіх рівнях нашої взаємодії. Війна підкосила настрій у деяких учасників. Дехто просто взяв зброю до рук та пішов на фронт, а інші призупини свою діяльність у зв’язку з війною.

Разом з тими, хто є та працює, ми маємо об’єднатись і чітко дивитись у майбутнє нашого ринку. Ми раді, що є такі учасники ринку, які бачать це майбутнє, вибудовують нові перспективні проєкти для свого бізнесу та постійно спілкуються з Комісією, долучаються і до наших ініціатив.

– Що в роботі найбільше втомлює? Немає такого, що хочеться опустити руки і все кинути? Якими рішеннями/процесами, які відбулись за час великої війни, ви пишаєтесь?

Втома є і це не секрет. Зараз, під час війни, дуже багато викликів та завдань, і працювати треба постійно. Але з іншого боку все це надзвичайно надихає, бо це наш фронт і ми повинні його боронити. Цим я і займаюсь зі своєю командою.

Я пишаюсь і вважаю, що ми в Комісії гідно відпрацювали з моменту початку повномасштабної війни. Врятували нашу країну від знецінення та захистили від шахрайський дій з активами.

У першу добу ми ухвалили безкомпромісне рішення і заблокували всі операції на ринках капіталу та товарних ринках. І це дало нам можливість протистояти панічним діям, які могли б обвалити ринки та позбавити можливості їхньої повноцінної роботи в майбутньому. Ми зберегли дані та права власності. Заморожування ринку дозволило нам знайти активи, пов’язані з агресорами – російською федерацією та республікою Білорусь, та обмежити можливості таких компаній вести бізнес в Україні.

Ринки функціонували, але в ручному режимі, ми приймали індивідуальні рішення по кожному, хто звертався до нас. Наприклад, Комісія дозволила здійснювати виплати пенсіонерам, вести інвестиційну діяльність у будівництво в регіонах, де не відбуваються бойові дії.

Ми працювали 24/7 і всупереч повномасштабній війні нам вдалось зробили низку удосконалень для роботи ринку у своєму регулюванні. Наприклад, спростили процедуру купівлі ОВДП для нерезидентів та механізм ідентифікації фізичних осіб, дозволили проводити загальні збори дистанційно, продовжили дії сертифікатів для профучасників та спростили реєстраційні процедури, продовжили граничні терміни виконання наших нормативних вимог для ринку, перевели документообіг в електронний формат із накладанням електронного цифрового підпису (ЕЦП).

Через п’ять місяців ми відпустили майже всі обмеження та запустили ринки, оцінивши всі ризики. Адже ринки капіталу та товарні ринки мають суттєвий вплив на валютний ринок, залучення інвестицій через державні облігації та підтримку економіки загалом. Тому наша країна потребувала, щоб ця ланка відновилась і запрацювала. І знову тут ми відпрацювали злагоджено та ефективно.

– Яким хочете побачити результат своєї роботи?

Хочу, щоб Україна отримала сучасний технологічний ринок, який буде наповнений ліквідністю та матиме якісну інфраструктуру. Але спочатку потрібно трансформувати саму Комісію, щоб швидко та ефективно реалізувати заплановані проєкти. Це моя ціль, я над цим працюю і вірю, що все можливо.

Джерело: LIGA.net