Кліринг – процес визначення зобов’язань, у тому числі шляхом неттінгу, за деривативними контрактами та правочинами щодо інших фінансових інструментів, валютних цінностей, за товарними операціями, що супроводжується забезпеченням функціонування системи управління ризиками та гарантій з виконання таких зобов’язань.
Клірингова діяльність включає такі види діяльності:
- клірингову діяльність з визначення зобов’язань;
- клірингову діяльність центрального контрагента.
Клірингова діяльність з визначення зобов’язань – це здійснення клірингу, а також здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організація проведення розрахунків, у тому числі шляхом підготовки документів (інформації) для проведення розрахунків та їх направлення відповідним установам, що проводять розрахунки.
Клірингова діяльність центрального контрагента – це діяльність клірингової установи із здійснення клірингу, здійснення розрахунків у системі клірингового обліку та/або організації проведення розрахунків, у тому числі шляхом підготовки документів (інформації) для проведення розрахунків та їх направлення відповідним установам, що проводять розрахунки, а також набуття взаємних прав та обов’язків сторін під час або після укладання (вчинення):
- деривативних контрактів;
- правочинів щодо фінансових інструментів;
- правочинів щодо інших, крім зазначених у пунктах 1 і 2 частини першої статті 60 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», активів, допущених до торгів на організованих ринках (у тому числі продукції).

