20-25% річних у доларі. Чому українці купують акції іноземних компаній

Українці почали частіше думати про купівлю іноземних цінних паперів. Це поки що не бум і не масовий попит, проте інтерес населення зростає.

«Тренд розпочався у квітні 2020 року, коли фізичні особи стали набагато частіше відкривати брокерські рахунки у світі, і продовжився у 2021 році. Цю тенденцію можна спостерігати у всіх професійних учасників ринку. Все більше людей, особливо молодь, думають про свої фінанси, можливості інвестицій та отримання пасивного доходу. На першому місці вони мають можливість інвестувати у фондовий ринок», — розповів «Мінфіну» експерт «Фрідом Фінанс Україна» Тарас Гандзій.

Підвищення інтересу до закордонних цінних паперів розігрівають різні причини:
– Дворазове збільшення Нацбанком е-ліміту для фізосіб за іноземними вкладеннями у лютому 2021 року — зі €100 тис. до €200 тис. на рік;
– Постійне розширення Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку списку цінних паперів, допущених до обігу в Україні.

Поява українських банків на цьому ринку. НБУ дозволив їм виступати брокером на міжнародних ринках та купувати цінні папери від імені клієнтів із 29 червня 2021 року (постанова № 62).

Зниження дохідностей депозитів у вітчизняних банках: середня ставка за гривневими вкладами зараз тримається на рівні 8,76%, за доларовими — 1%, євро — 0,45%.
Фінансова грамотність населення зростає. І чим менше людям платять за класичними вкладами, тим активніше вони думають про альтернативні інвестиції. У тому числі і про вкладення в ЦП.

Національний банк у відповідь на запит Мінфіну повідомив, що кількість валютних операцій в рамках е-лімітів українців зросла в півтора рази: з 33,1 тис. транзакцій за весь 2020 рік до 50,6 тис. — за 10 місяців 2021-го. За січень-жовтень цього року валютні перекази за кордон у рамках е-лімітів провели 22,1 тис. осіб на загальну суму $540,2 млн. У НБУ вирахували, що в середньому на місяць ними користувалося 4,1 тис. наших громадян.

Скуповують акції без бірж

Перші іноземні цінні папери почали допускати до обігу в нашій країні ще п’ять років тому. Список таких акредитацій зростає постійно — зараз у ньому 86 видів різних акцій та облігацій.

Як повідомили «Мінфіну» в НКЦПФР, із початку 2016 року до листопада 2021-го в Україні було укладено 2117 договорів на купівлю іноземних цінних паперів (ЦП). Сукупно в них вклали 2,3 млрд. грн. — для 5-річки обсяг невеликий.
Люди тільки включаються у процес інвестицій, тому в них менше таких вкладень, ніж у бізнесу.

Сукупний обсяг вкладень в іноземні цінні папери за 2016−2021 рік, за інформацією НКЦПФР, склав:
– фізособи — 225 млн грн;
– юрособи-нерезиденти — 503,3 млн грн;
– юрособи-резиденти — 1,598 млрд грн.

Однак потенціал для населення бачать великий, особливо якщо фінустанови активніше просуватимуть цю послугу.

«Обсяг угод зростає із геометричною прогресією. Хоча деяка обережність при проведенні перших угод є, адже інвестиції в цінні папери — новий продукт. Як правило, середній чек при вкладеннях в один актив становить $20−25 тис. Максимальна сума інвестування (згідно з е-лімітом) — €200 тис.», — зазначила «Мінфіну» керівник private banking ОТП Банку Вікторія Мислива.

Іноземні цінні папери купують по-різному — і на біржі, і в інших представників фінансового ринку — інвесткомпаній, банків тощо. На біржі в обігу перебувають невеликі пакети ЦП: більшість розкуплено різними власниками. Тому українці частіше купують іноземні акції/облігації на позабіржовому ринку — в інших власників.

Це підтверджується статистикою за останні п’ять років, яку «Мінфін» отримав у НКЦПФР:
– біржовий ринок — 2017 договорів на 605 млн грн (близько 300 тис. на один договір);
– позабіржовий ринок — 100 договорів на 1,721 млрд грн. (17,2 млн. грн на один договір).

За частотою покупок лідирують акції, які найчастіше беруть невеликими пакетами. А ось найбільший обсяг коштів вклали у облігації:
– акції іноземних емітентів — 2015 договорів на 547 млн грн (майже 272 тис. грн на один договір);
– облігації іноземних емітентів — 55 договорів на 642 млн грн (близько 12 млн грн на один договір);
– облігації держав — 46 договорів на 1,137 млрд грн (близько 25 млн грн на один договір).

«Здебільшого клієнтів цікавлять суверенні єврооблігації України, або акції компаній, які у всіх на слуху — Apple, Microsoft, Tesla та інші», — повідомив «Мінфіну» заступник директора групи ICU Євгенія Грищенко.

«Наш банк котирує для своїх клієнтів облігації зовнішньої держпозики України та єврооблігації українських компаній, таких як Naftogaz Ukraine, Metinvest, Kernel Holding, MHP SE, DTEK Renewables, Ukrainian Railway, Vodafone Ukraine, Ukravtodor, Oschad Bank, Ukreximbank. При покупці єврооблігацій слід враховувати, що тут поріг входу досить високий — 200 тисяч євро. Окрім того, це довгострокова інвестиція. Якщо клієнт має бажання вкладати кошти в облігації на строк менше 3-х років, варто звернути увагу на валютні ОВДП», — сказав «Мінфіну» начальник управління інвестиційної діяльності Укрексімбанку Олег Сердюк.

Якщо говорити про акції, найчастіше люди звертають увагу представників великого бізнесу — компанії з великою капіталізацією.

«Переважно це представники технологічного сектору чи окремі лідери з інших секторів. Йдеться про Microsoft, Alphabet, Apple, Meta Platforms, Amazon та Tesla. Особлива увага до них пояснюється насамперед сильним брендом, бізнесом та дохідністю, яка за останні роки справді вражає. Незважаючи на велику капіталізацію, компанії зростали на десятки відсотків на рік», — зауважив Тарас Гандзій.

Звичайно, все залежить від стратегії кожного окремого інвестора. Хтось інвестує виключно у великі бренди, які регулярно сплачують дивіденди. А хтось готовий ризикувати і вкладатися в проєкти, що тільки розпочинаються. В інвестфондах і банках зазвичай радять дотримуватися балансу з мінімальними ризиками: не більше 5−10% ризикованих компаній або стартапів і 90−95% — перевірені емітенти.

Професійні фінансисти радять людям утримуватись від емоційних покупок і не робити інвестицій на гучних новинах, що може обертатися збитками у майбутньому.

«Якщо акції Tesla зростали останні два роки, це не означає, що вони дорожчатимуть і наступні два роки. Проте більшість інвесторів-новачків виходять на ринок саме через великий шум щодо якихось активів. При цьому часто купують їх поблизу пікових рівнів. Я за усвідомленіший підхід», — зазначив у розмові з «Мінфіном» голова правління Юнекс Банку Іван Світек.

Як почати інвестувати у цінні папери

Для купівлі акцій чи облігацій іноземних емітентів людині необхідно укласти договір із інвестиційною фірмою.

Для разової покупки — договір комісії чи договір доручення.

Для регулярних покупок — генеральна угода або договір про керування портфелем.
Якщо інвестор пройшов первинний моніторинг і надав базові документи, багато послуг можна отримувати за допомогою віддалених сервісів — веб-сторінок або у мобільних додатках.

«Комісія на законодавчому рівні надала можливість укладання договорів, подання клієнтом замовлень за такими договорами, іншу взаємодію з інвестфірмою у різний спосіб, у тому числі у віддаленому форматі. Безумовно, за вимогами фінмоніторингу відбувається верифікація та ідентифікація клієнта — наприклад, за допомогою BankID», — запевнив «Мінфін» голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов.

Фінансисти очікують, що фінустанови навперебій пропонуватимуть людям нові мобільні програми та технічні рішення, що дозволяють максимально просто і зрозуміло в декілька кліків купувати різні ЦП.

«В Україні динамічно розвиваються нові інструменти. Прикладом може бути анонсований у листопаді запуск мобільного додатка „Мінфіна“ та Dragon Capital. Хоча, звичайно, зараз дуже багато банків та інвесткомпаній працюють над запуском аналогічних за суттю фінтехрішень», — зазначив Іван Світек.

Ще декілька років тому для купівлі іноземних ЦП доводилося укладати договори з іноземними брокерами та обслуговуватись там. Зараз інвестори можуть вільно обирати серед українських інвесткомпаній та банків, які отримали відповідні дозволи та роблять те саме. На даний момент у реєстрі НКЦПФР 193 фінустанови з відповідною ліцензією (інвестиційними фірмами), повний список опублікований на сайті фондового регулятора.

Наші фінустанови намагаються привернути до себе людей, щоб вони працювали саме через українських брокерів. Вони мають декілька переваг, у порівнянні з іноземними фінустановами:
– Документальне підтвердження угоди, що відбувається в електронній формі. Воно підтверджується звітом/виписками (на володіння акціями, облігаціями) згідно із законодавством України, а не іншої країни.
– Розрахунок інвестиційного прибутку, сплата податків та декларування за людину проводить українська фінустанова. Наші інвестфірми/банки є податковими агентами — розраховують суму податків та сплачують від імені клієнта. У той час як при обслуговуванні іноземним брокером, людина це робить самостійно: веде облік інвестицій, подає податкову декларацію і не завжди має всі необхідні документи для розрахунку.
– Спадкування цінних паперів, яке може оформлятися вітчизняною інвестфірмою за українським законодавством (у різних країнах воно різне, як і оподаткування спадщини).

Що потрібно для інвестицій

Для купівлі іноземних цінних паперів людині потрібні чотири речі:
– відкрити банківський рахунок;
– підписати договір із інвестфірмою після проведення попередньої оцінки: клієнта відносять або до кваліфікованих, або до некваліфікованих інвесторів;
– відкрити рахунок у цінних паперах у депозитарії, з чим зазвичай допомагає інвестфірма;
– отримати е-ліміт у Нацбанку.

«Відкриття рахунку займає від кількох годин до 2−3 днів. Як правило, це безкоштовно. Подальше обслуговування теж безкоштовне, хоча є брокери, у яких передбачено щомісячну абонплату», — повідомив Тарас Гандзій.

Основні витрати:
– банківські комісії за переказ коштів на брокерський рахунок (у середньому 0,5% суми);
– комісії на вивід (багато брокерів встановлюють фіксовану плату);
– комісії за укладання угод, які залежать від тарифного плана. Наприклад, для інвесторів-початківців це може бути безкоштовно, а для активніших — 0,09% суми.

«За вимогами Mifid, ми визначаємо категоризацію клієнта, відносимо його до професійного інвестора або не професійного. Залежно від результату проводимо консультацію, визначаємо об’єкт інвестування, що цікавить. Наступний етап — отримання е-ліміту НБУ. Як тільки пройдено ці два кроки, Treasury проводять операцію покупки, яка займає декілька хвилин», — пояснила Вікторія Мислива.

У що вкладатися у 2022-му

Інвестуючи в акції міжнародних компаній, можна заробити у доларах набагато більше, ніж на депозиті, де платять в середньому 1%.

Але доведеться ризикувати: при вкладеннях у ЦП немає гарантованого доходу як у банківських депозитах. За невдалих вкладень можна втратити гроші.
«Цей ринок може принести на рік 20−25%, і з такою дохідністю завжди буде ризик. Мінімізувати його можна диференціацією портфеля та вибором правильної стратегії інвестування», — пояснив «Мінфіну» керівник управління казначейських операцій Банк Кредит Дніпро Юрій Гріненко.

Максимальні обсяги інвестування за кордоном для фізосіб обмежені чинним е-лімітом Нацбанку, який зараз становить €200 тис. на рік, та €2 млн для юридичних осіб. Якщо купувати ЦП в Україні, то жодних обмежень немає, але у нас також немає повноцінної торгівлі цінними паперами. Тобто відсутній ліквідний ринок, де можна будь-якої миті купити/продати потрібну акцію чи облігацію.

«Плюс вкладень в іноземні цінні папери — це інвестування у валютний актив, свого роду валютний хедж. Мінуси — складна процедура на зовнішніх ринках та обмежена ліквідність інструменту на локальному ринку», — наголосила Євгенія Грищенко.

Експерти дають різні поради щодо найбільш прибуткових напрямків для інвестицій у 2022 році. «Мінфін» зібрав воєдино їхні прогнози щодо найперспективніших галузей:
– кібербезпека;
– розробки з урахуванням Big Data;
– роботи зі штучного інтелекту;
– агровиробництво;
– медицина;
– інтернет-рітейл;
– зелена енергетика; зберігання енергії;
– нові фінансові технології.

«У 2022 році варто бути вкрай обережним при виборі об’єктів інвестування. Цикл легких грошей уже минає. На черзі бурхливі часи, коли виграватиме якість, а не хайп чи технологічність», — спрогнозував «Мінфіну» директор департаменту управління активами інвесткомпанії Concorde Capital Артем Щербина.

Джерело: Мінфін